Коли не настає відповідальність поручителя за договором поруки: роз'яснення ВС

Суть справи: кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя про стягнення коштів. Позивач просив солідарно стягнути заборгованість за договором банківського обслуговування з позичальника та його поручителя.

Місцевий та апеляційний суди задовольнили позовні вимоги і стягнули заборгованість солідарно з боржника та поручителя.

Однак Велика Палата Верховного Суду не погодилась із таким висновком і відмовила у задоволенні позову.

Відповідну постанову у справі № 910/13109/18 Велика Палата ВС прийняв 26.05.2020.

За змістом ст. 559 ЦК зміна обсягу зобов'язань боржника може бути підставою для припинення поруки.

Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов'язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 ч. 3 ст. 202 ЦК, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов'язання із поручителем у належній формі.

За змістом ч. 1 ст. 654 ЦК зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Велика Палата зазначила, що оскільки кредитний ліміт за кредитними зобов'язаннями боржника збільшено без погодження з поручителем, то суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з боржника та поручителя спірних сум, оскільки порука за відповідним договором є припиненою в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК (у відповідній редакції).

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН

Прес-служба суду.