Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції положення частини другої статті 26 Закону «Про виконавче провадження» щодо підтвердження сплати для відкриття виконавчого провадження авансового внеску в розмірі 2 % суми, що підлягає стягненню.
Відповідне рішення № 2-р(II)/2019 у справі № 3-368/2018(5259/18) за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни було ухвалене 15 травня.
З повним тестом рішення ви можете ознайомитися в модулі "Судова практика" ІПС "ЛІГА:ЗАКОН".
Скаржниця для початку процедури примусового виконання судового рішення була зобов'язана сплатити авансовий внесок у розмірі двох розмірів мінімальних заробітної плати, тобто 7446 гривень. Пані Хліпальськастверджувала, що через свій незадовільний майновий стан так і не змогла реалізувати свого права на примусове виконання судового рішення.
Суд вказав, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.
Вимога обов'язкової сплати авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, як необхідної умови початку примусового виконання цього рішення органом державної виконавчої служби, покладає на цю особу фінансовий тягар забезпечувати функціонування впровадженої державою системи виконання судових рішень. Це не гарантує доступу для кожної такої особи до вказаної системи, отже, не забезпечує в усіх випадках і за будь-яких умов повного та своєчасного виконання цього рішення, його обов'язковості.
Конституційний Суд України наголошує, що держава має позитивний обов'язок забезпечувати виконання судового рішення, проте положення частини 2 статті 26 вищенаведеного Закону нівелює сутність конституційного права особи на судовий захист та суперечить положенням Конституції України, тому воно визнано неконституційним і втратило чинність.
Джерело: ЛІГА:ЗАКОН
Прес-служба суду.