Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суть справи: чоловік повідомив потерпілому про те, що працівник міліції - старший оперативний уповноважений сектору кримінального розшуку попросив його підшукати когось з мешканців, щоб разом вчинити крадіжку майна з їхнього житла. Потерпілий запропонував чоловікові викрити останнього, не звертаючись до правоохоронних органів, та передав йому ключ від своєї квартири і диктофон для здійснення аудіозапису розмов з працівником міліції.
Чоловік відповідно до домовленості таємно записав на диктофон свої розмови із працівником міліції, під час яких вони обговорювали деталі вчинення крадіжки цінностей із квартири потерпілого, а також повідомив, що викрав у нього ключ, за допомогою якого можна вільно проникнути до квартири. Водночас потерпілий залучив до участі у викритті протиправних дій працівника міліції своїх знайомих, які разом з ним заховались у вказаній квартирі та приготувалися затримати злочинця. Чоловік увійшов у квартиру та по телефону повідомив працівнику міліції, що цінності зберігаються в сейфі, який неможливо самостійно відімкнути або винести з квартири, та попросив допомоги. Працівник міліції пообіцяв організувати допомогу, однак цього дня жодних активних дій не вчинив.
Вони домовились про спільне вчинення крадіжки з квартири наступної ночі, а працівник міліції також вступив у попередню змову із старшим оперуповноваженим того ж сектору кримінального розшуку, з яким домовився про надання останнім допомоги у транспортуванні викраденого сейфа його власним автомобілем до безпечного місця, щоб його відчинити та заволодіти цінностями.
У той час, коли працівник міліції намагався винести з квартири металевий сейф він був викритий та затриманий на місці злочину потерпілим та його знайомими, тому не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність винуватості працівника поліції у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України , достатніми, належними та допустимими доказами, тому виправдав обвинувачених. Апеляційний суд погодився з таким висновком.
Колегія суддів Кримінального суду ВС залишила рішення судів попередніх інстанцій без змін, вказавши таке.
Відповідну постанову у справі № 305/2022/14-к Верховний Суд прийняв 15 червня 2021 року.
Джерело: Ліга.Закон
Прес-служба суду.