Сторона, незгодна з сумою витрат на адвоката, має обгрунтувати необхідність її зменшення

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 826/2689/15 (провадження № К/9901/7612/19) дійшов висновку, що доводити неспівмірність судових витрат має сторона, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Постанова у справі була ухвалена 9 квітня, ознайомитись з нею можна в системі аналізу судових рішень Verdictum.

Відповідно до обставин справи, відповідач в особі податкового органу не погодився з задоволенням апеляційним судом заяви представника позивача щодо розподілу судових витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 30 тис. грн, понесених позивачем у зв'язку з апеляційним переглядом справи. Відповідач посилався на те, що позивач не надав документи на обґрунтування ринкової вартості таких послуг.

Згідно з ст. 134 КАС, витрати на правничу допомогу не мають граничної межі. Таким чином, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів та можуть дорівнювати будь-якій сумі, визначеній в договорі про надання таких послуг.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

У касаційній скарзі податковий орган не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Відповідач лише зазначає, що позивачем не надано документів на обґрунтування ринкової вартості послуг.

ВС, переглянувши додаткову постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН

Прес-служба суду.